День пам'яті та примирення
Там, на краю спокійного життя,
Де грає музика розірваних снарядів,
Загострюються чисті почуття -
Без фальші й марнославності фасадів.
Тут ти стаєш немов мале дитя,
Охрещене свинцем посеред бою,
Незнане досі відбувається злиття
Молитви слів із ненавистю злою.
І значення не має, хто ти був,
Лиш тільки те, ким ти є на сьогодні, -
Ось тут ти справжнього себе набув
У дні жаркі і ночі прохолодні.
Ось де вона, та головна межа,
Тут сенс всього - прикрити вчасно друга,
Немов на вістрі гострого ножа,
Реальність на війні інакша, інша смуга...
Усе минуле - наче давній фільм,
Захований до часу на полиці,
Буденністю стає лиш смерть і біль,
І дні, які горять, як блискавиці.
Обпалюються лиця і серця,
І тверднуть руки аж до крові збиті,
Стоять усі до переможного кінця -
Живі і ті, які безсмертям вкриті.
Слава Героям!